Проба пера

Проект «Проба пера» 

 

      Наукова Бібліотека запрошує талановиту молодь до співпраці на літературній ниві у проекті «Проба пера».

Для цього створена сторінка з однойменною назвою «Проба пера», де ви можете подавати свої поетичні доробки, коротенькі розповіді, сценарії тощо. Бажано подати фото, короткі біографічні дані та творчі досягнення на адресу: grabar-ng@mail.ru .

    Щорічно автори зазначеного проекту беруть участь у різноманітних регіональних конкурсах.

      До Вашої уваги творчі досягнення учасників різних років.

Вербицька Ірина, учасниця багатьох конкурсів.

Вербицька Ірина 2007 року вступила до Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка факультет  менеджменту.

Протягом трьох років навчання зарекомендувала себе як старанна, наполеглива, здібна студентка, підтвердженням чого є відмінні успіхи у навчанні та творчі здібності.

Захоплюється вивченням німецької мови. Проходила літню практику за кордоном в Німеччині, бажає поїхати ще раз до Німеччиниі щоб удосконалити краще рівень знань мови. Почала вивчати англійську, оскільки за знанням іноземних мов вбачає великі перспективи.Займається також творчою діяльністю, брала участь у різних співочих фестивалях, а також у конкурсах з написання поезій. 

 

Захоплюється поезією, друкувалася у газетах «Сільський інженер» (Харків, «Вишневий цвіт» , «Прапор перемоги» (Сумська область, м. Охтирка).

 

Охтирка

 

Де дзюрчить джерельце й соловей співає,

Де гора висока й річка пропливає.            

Там в саду весною завжди білий цвіт,      

Там живе щасливий український рід.       

    

На горі могутній монастир стоїть,           

А попід горою містечко лежить.              

Лагідним, ласкавим його усі звуть,          

Бо хороші люди у ньому живуть.            

         

Місто це казкове - то мій рідний край.   

Тут і чисте небо, й поле, й синій гай,     

Тут солодкий кисень і п’янка вода,        

Ось така Охтирка, моя молода.              

         

Тут є білі церкви і широкий міст.          

Не один письменник в місті цьому ріс:

Це Микола Зеров, Микола Хвильовий 

Також Остап Вишня, Іван Вигорський.

 

Це не весь перелік, лише основні,       

Їх  давно вже знають по  усій землі.    

Ними  я горжуся разом з усіма,            

Бо такою хочу стати і сама.                  

             

І у своїх творах буду я писати            

Про свою Охтирку, її величати.         

Бо на всій планеті не знайдеш такого

Красивого міста, мені дорогого.        

 

*************************************

 

Війна давно вже закінчилась

І мир панує на землі,             

Але у серці залишились         

Сліди від тяжкої біди.           

 Сліди від крові ,що пролита, 

За кожне місто і село,            

          Сліди від ран, сльозами вмитих,   

Ой, як давно це все було…   

Та й досі мати виглядає       

І мужа,й сина,й брата теж, 

І серце спокою не знає,       

Душевній болі немає меж.   

 Вони за нас усіх страждали, 

За нас вони на бій ішли        

І Батьківщину захищали,    

Як вірні люблячі сини!        

Через десятки літ я знаю,    

Що люди жах пережили,   

І до землі уклін схиляю,    

Солдатам ,що перемогли!   

 

2007                              

 

 

         Заєц Валерія

 

 

 

 Нарушая тишину

 

     Кап Кап

 

Капли дождя попадают на крышу. Стекая с нее, падают, и разбиваются о железный подоконник, создавая шум. 

 

     Стук!..

 

Раздался удар. Кто-то ударил по трубе, и звон разнёсся по всему дому.

 

     Ж-ж-ж-ж, жжжж

 

Водворе заводится машина. Момент и она уже уехала. Водитель опаздывает на работу.

 

     Стук Грюк Оклик

 

За углом кипит строительство дома. Рабочие перекрикиваются. "Давай прямо, нет направо".

 

     Свисток

 

Пенальти. Гол!..  Папа смотрит футбол. Играют наши. Он яростно болеет за них.

 

 

     Рыдание

Кладбище. Кого-то хоронят. Печальные родственники в трауре. Вот уже засыпают гроб землей и этого человека больше никогда не увидят. Это последнее осознование того, что ты уже с ним не поговоришь, не придешь к нему за помощью или советом.

 

 

     Ах - ох

 

Тяжелое дыхание. Кто-то заболел.

 

 

 

Карпуніна Оксана Олександрівна, 1985 року народження, студентка факультету МН (53) Почала писати вірші в 16 років. Перший вірш – 2003р. Має вже 140 віршів. Захоплюється танцями, любить готувати. Мріє мати міцну, щасливу сімю. А після закінчення університету працювати за фахом.

 

 

Пишу стихи рукой девчонки,

Ничью не требуя хвалу.         

   Пока ношу короткие юбчонки,

   Пишу я про любовь свою.        

 

            И пусть кому-то невдомек

             О чем стихи мои печальны.

         Тому, кто так же одинок,

           Они покажутся идеальны.

 

 

(20.04.05)

 

 

***

 

Коли ж нарешті я спинюсь,

Коли спиню свої думки?     

Та все одно я знов дивлюсь,

                  Як на папір лягають вірша мого рядки.

 

 

(20.04.05)

 

 

 

Чому?

 

Чому пишу вірші, коли сумую?

Самі рядки лягають на папір.   

Пишу, коли біди я нотки чую  

          І часто описати все не вистачає слів.

 

                                    Мої думки кружляють десь під небом

                        І все летять кудись у височінь,

                       А іноді гуляють голим степом

                            І перегукуються ехом в далечінь.

 

    Буває так, що рима не приходить,

          Не сходяться слова в римовані рядки.

   Як наче те насіннячко не сходить,

         Покладене в не полені грядки

 

(8.07.06)

 

 

Хрипченко Сергей Сергеевич. Родился 10 июля 1994 года.  Проживает в городе Харьков, Коминтерновский район «Новые дома». Детство и подростковые годы прошли в родном городе и в селе  Высокополье, Валковский район Харьковской области.  Там у его бабушки есть земельный участок.

 

Закончил ХСОШ №95 имени 299 Стрелецкой дивизии в 2012 году.  В 2012 году поступил в Харьковский индустриально-педагогический техникум. Активный участник самодеятельности.  2013 год - Неоднократный призер конкурса Української мови імені Петра Яцика. Победитель областной олимпиады по Высшей  математике. Окончил техникум с отличием. Получил специальность «Техник електрик», «мастер производственного обучения».

 

2015 годпоступил в Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства имени Петра Василенко, на факультет энергетики и  компьютерных технологий. С первых дней проявил себя, как поэт, ответственный человек.

 

В октябре участвовал в ежегодном празднике  «Дебют первокурсника» в качестве поэта-юмориста и в составе команды КВН УНИ ЭКТ «Классик».

 

Первый стих Сергея был написан в 2009 году в честь Дня рождения мамы.

 

За все годы Сергей написал порядка 28 стихов. Пишет свободным стилем. 

 

 

Ода яблоку

 

О, яблоко, ты райский плод!

И жизнь тебе дает садовник.

             Здоровье даришь, продолжаешь род.

           С тобой не голодает даже дворник.

 

           Ведь утоляешь ты не только голод,

Но и жажду.                            

                      Известным стал Ньютон, красив и молод,

                     Ведь ему на голову фрукт упал однажды.

 

                    О, яблоко, не только падаешь ты сверху,

           Для ребенка можешь быть потехой.

             Ньютон открыл закон про тяготенье.

Его знает наше поколенье.    

 

      Бываешь красным ты как перец.

Бываешь желтым как лимон.

    Любит яблоко француз и немец;

          Любит яблоко электрик, почтальон.

 

      Отвар люблю из яблок и рябины.

Яблоко, ты фрукт от Бога!      

В разрезе видно сердцевину, 

Семечек там много.                 

 

    Могу тебя порезать я на дольки,

И выжималкой сделать сок....

             Ведь яблоко полезней, чем фасолька.

И зеленей, чем луг и бережок.

 

               Ведь ты доступен, и легко тебя купить.

От удара можешь расколоться.

И выручку хотят все получить.

За тебя мне нужно побороться. 

 

Ценят яблоко на свете.               

Ставят все его в пример.            

      И в столовой вновь в приоритете:  

Яблоко, сиропчик и эклер.         

   

 

 

30 октября 2015 год. 

 

 85 - вот юбилей!                                  

 Думал, универ отпразднует когда-то.

       Пусть голова у ректора чуть-чуть белей.

Тело как огонь, и сердце не зажато.  

 

Огород копай и палисад                    

Лишь в себе болезни ты не рой.        

АПК ведь нужно развивать.              

     Ну а как: "ХИМЭСХ, секрет открой!"  

 

Тебе желаю новых я свершений,       

              Чтоб не было проблем в принятии решений. 

                     Пусть твои студенты славу ВУЗа впредь несут!  

                     И Элита молодежи в разных странах, там и тут.  

 

С днем рождения, ХИМЭСХ!          

Будь счастлив!                                   

Ты вызываешь только уважение,      

            Вызываешь только интерес пристрастный.

 

6 ноября 2015 год

 

 

 

Чекаємо на Вас……………………………………….

Рейтинг@Mail.ru

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в каталозі бібліотеки

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в в репозитарії ХНТУСГ

Послуги МБА та ЕДД

Послуги МБА та ЕДД НБ ХНТУСГ

Контакти

Адреса для листування
Наукова бібліотека ХНТУСГ
пр.Московський 45
Харків, 61001
Телефон
E-mail:

Новини бібліотеки

Сканер у подарунок для бібліотеки

2021-12-28

Напередодні новорічних свят Наукова бібліотека отримала від  керівництва ДБТУ довгоочікуваний планетарний сканер, необхідний для оцифрування колекцій рідкісних і цінних видань.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка