
Щороку 11 квітня відзначають Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. Саме 11 квітня 1945 року американські війська вторглися на територію найбільшого табору - Бухенвальда. В'язні, що знаходилися в Бухенвальді, підняли повстання, результатом якого стала ліквідація табору. Саме на території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів. Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, 5 мільйонів з них були громадянами Радянського Союзу, до складу якого на той момент входила Україна. Щорічно в Україні під час проведення Міжнародного дня визволення в'язнів нацизму проходить низка заходів, в якому бере участь і президент України. У цей день Україна разом з усім світом кланяється людям, які пройшли важкий шлях через фашистські табори. Саме в цей день весь світ віддає данину скорботної пам'яті жертвам нацизму, які загинули в концтаборах, розташованих на території України. Це концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» і «Дарницький», в яких загинула величезна кількість людей 30-ти країн світу за роки війни.

12 квітня весь світ відзначає День авіації і космонавтики (Space Probe Day) - пам'ятну дату, присвячену першому польоту людини в космос. Це особливий день - день тріумфу науки і всіх тих, хто сьогодні трудиться в космічній галузі. Як свято - День космонавтики - він був встановлений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 квітня 1962 року народження, а міжнародний статус отримав в 1968 році на конференції Міжнародної авіаційної федерації. У цей день, 12 квітня, в 1961 році майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин. Яскраві успіхи космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім'я прогресу космічної галузі. За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики». Пізніше, 7 квітня 2011 року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12 квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

Щороку, в третю суботу квітня, коли наша планета Земля вже готова до весняного оновлення, в Україні відзначають День довкілля, згідно з Указом Президента України № 855 «Про День довкілля». Указ був підписаний 6 серпня 1998 року, а перший раз День довкілля був відзначений у 1999 році. Головною метою цього свята є поліпшення стану української природи. Безліч заходів, приурочених до цього дня, щорічно проводяться на міському, обласному і, відповідно, загальнодержавному рівні.

15 квітня 1657 року старшинська Козацька рада в Чигирині затвердила спадковість передачі гетьманського звання, і, отже, новим гетьманом України після смерті Богдана Хмельницького став його син Юрій. Прагнучи вберегти Україну від міжусобної боротьби і політичних потрясінь, ще за життя гетьман Б. Хмельницький добився скликання Козацької ради, на якій старшини схвалили спадковість передачі влади. В результаті, новим гетьманом став 16-річний син Хмельницького Юрась. Проте відразу після смерті батька в липні 1657 року юнак був позбавлений свого звання. На таємній нараді в Суботові прихильники І. Виговського вирішили, що, враховуючи недосвідченість Ю. Хмельницького і його молодий вік, до його повноліття функції гетьмана виконуватиме Іван Виговський. Фактично, це був справжній державний переворот, який, на жаль, ні до яких позитивних змін в Україні не привів. 21 жовтня 1657 у Корсуні відбулася Генеральна Козацька рада, на якій Івана Виговського обрали повноправним гетьманом. На цій посаді він перебував до 1659 р., поки булава знову не перетнула до Ю. Хмельницького. На жаль, така міжусобна боротьба стала однією з головних причин Руїни - періоду історії України кінця XVII ст., який відзначився розпадом української державності і загальним занепадом країни.

Подія Воскресіння Христового - найбільше і найсвітліше християнське свято. Світле Христове Воскресіння є найголовнішим святом за християнськими православними канонами. На першому Вселенському соборі, який проходив у Нікеї в 325 році, було вирішено відзначати Великдень в недільний день, наступний за першим повним місяцем, наступаючим після весняного рівнодення. Про історію Воскресіння Христового можна дізнатися, прочитавши Святе Євангеліє, в якому йдеться про те, що в третій день після смерті Господь Ісус Христос ожив. У Воскресінні Христа вбачається перемога життя над смертю, добра над злом. Протягом двох тисяч років Великдень відзначають ті, хто твердий у своїй вірі і сподівається на світле майбутнє. У це свято православні християни вирушають до церкви для того, щоб бути присутнім на самому урочистому богослужінні, що включає в себе пасхальну полунощницю, хресний хід із запаленими свічками навколо храму, радісну світлу утреню і Божественну літургію. За традицією в корзинці кожного віруючого перебуватимуть паски, крашанки, ковбаса, сіль, які освятять і принесуть в будинок, щоб розговітися після суворого посту. «Христос Воскрес!» - З такими словами будуть звертатися віруючі один до одного, щоб сповістити радість вічності і єднання з Богом. А духовне очищення і прагнення до праведного життя дозволять перебувати в гармонії, змінивши світ на краще. Наукова бібліотека пропонує Вам переглянути: віртуальну мандрівку храмами України - http://library.khntusg.com.ua/?q=node/587 віртуальну бесіду «Великдень на гостини просить» - http://library.khntusg.com.ua/?q=node/2097

	Український педагог, організатор народної освіти Христина Данилівна Алчевська народилася 16 квітня 1841 року в Чернігівській губернії в сім’ї інтелігентів. Христина Алчевська внесла вагомий внесок у справу освіти народу і підготовку вчителів, заснувавши одну з перших недільних шкіл у Харкові, якою керувала в період з 1862 по 1919 роки. Доступ до школи був вільним. А впроваджена педагогом-новатором методика проведення літературних бесід з учнями зайняла гідне місце в освітній сфері Харківського навчального округу. Діяльність Христини Данилівни Алчевської оцінили не тільки співвітчизники, але і передові діячі Парижа і Антверпена. У 1890 році вона була обрана віце-президентом Міжнародної ліги освіти у Франції. У 1920 році Христина Алчевська померла. Але система її методичних розробок не втратила своєї актуальності і до цих пір служить надійною підмогою для педагогів.