Юрій Кондратюк – український вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».

Олександр Гнатович Шаргей – саме так звучить справжнє ім’я українського вченого – народився 21 червня 1897 року в Полтаві. У 1916 році закінчив 2-у Полтавську чоловічу гімназію і тут же вступив до Петроградського політехнічного інституту.

Незабаром новоспечений студент став офіцером царської армії. У часи Української Народної Республіки був добровольцем на іншому фронті. Щоб не потрапити під жорна комуністів, зважився бігти за кордон. Спроба виявилася невдалою. Життя юнака і його близьких у ті часи постійно перебувало під загрозою. Мачуха Олександра дістала документи померлого від туберкульозу родича своїх знайомих і вмовила його змінити прізвище. Так у 1921 р. зник Олександр Шаргей і з'явився Юрій Кондратюк. Таємниця справжнього імені Ю. Кондратюка зберігалася аж до 1977 p.

Жити під чужим ім’ям було непросто. Юрій Кондратюк постійно побоювався арешту. Однак науковий потенціал рвався назовні. І навіть тоді, коли він освоював прості робочі спеціальності, то примудрявся читати лекції з механіки і спорудив елеватор "Мастодонт" – величезне зерносховище на 13 тисяч тонн, справжнє технічне диво.

30 липня 1930 року Ю. В. Кондратюк був арештований за обвинуваченням у шкідництві. Одним з пунктів обвинувачення було те, що він будував "Мастодонт" не тільки без креслень, що саме по собі було серйозним порушенням правил будівлі, але і без цвяхів. Місцеве керівництво прийшло до висновку, що будівля не витримає такої кількості зерна і розвалиться, погубивши тим самим 10000 тонн зерна.

10 травня 1931 року Ю. Кондратюка було засуджено на три роки таборів (хоча "Мастодонт" простояв більше шістдесяти років і згорів у середині 1990-х років). Замість таборів Юрій Васильович був залучений до роботи в Новосибірському спеціалізованому Бюро № 14 для в'язнів-інженерів з проектування вугільних підприємств. Там він проробив до серпня 1932 року, встигнувши одержати патент і авторське посвідчення в галузі горношахтного устаткування. Ще працюючи в Бюро № 14, Ю. В. Кондратюк ознайомився з умовами конкурсу на ескізне проектування могутньої Кримської вітроелектростанції (ВЕС), оголошеного Наркоматом важкої промисловості (Наркомтяжпром). Проект станції був виконаний у співавторстві з П. К. Горчаковим, а пізніше до проекту залучили інженера Н. В. Нікітіна, майбутнього творця Останкінської телевежі в Москві. Ескізне проектування ВЕС було довершено в листопаді 1932 року і незабаром автори проекту одержали дозвіл ГПУ на поїздку в Москву.

За проханням Наркомтяжпрому в 1933 році Ю. Кондратюка достроково звільнили від висилки. На конкурсі проект був визнаний кращим. Остаточно технічний проект був дороблений в середині лютого 1934 року.

Юрій Кондратюк загинув на фронті в 1942 році. Після нього залишилися праці, що свідчать про те, наскільки ця людина дивилась в майбутнє. Так, ним було виведено рівняння руху ракети, а також описані етапи освоєння космосу. По «трасі Кондратюка» американські астронавти побували на Місяці, що доводить вагомий внесок нашого співвітчизника в науку міжпланетного масштабу.


 

Указом Президента № 1245/2000 від 17.11.2000 року 22 червня було проголошено як «День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні». Цей день започаткований на згадку про початок Другої світової війни, яка забрала десятки мільйонів людських життів.

22 червня 1941 року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Кожен раз в цей День ми згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров'ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми  

 

23 (10) червня 1917 року Центральна Рада (ЦР) прийняла свій перший державно-правовий акт – Перший Універсал, яким проголошувалася державна автономія України у складі Росії.

Наприкінці травня 1917 року ЦР направила до Петрограда, де знаходився Тимчасовий уряд країни, делегацію на чолі з В. Винниченком і М. Ковалевським. Вони повинні були домогтися українізації армії, освіти і діловодства. Крім того, делегати повинні були дізнатися про ставлення Тимчасового уряду до можливої автономії України. Однак російський уряд, звичайно, відмовив українцям, а тому у відповідь на відмову Центральна Рада і прийняла свій Перший Універсал. Проголосили його українському народу на Другому військовому з’їзді.

Відразу після проголошення в Україні автономії Тимчасовий уряд направив до Києва свою делегацію. Під час переговорів з ЦР вони таки визнали Генеральний Секретаріат крайовим органом управління в країні. Крім того, вдалося досягти компромісу і щодо самого документа. Було вирішено, що Тимчасовий уряд погоджується з новим статусом України. Єдине, що потрібно було змінити, це українізацію війська, на яку росіяни погодитися не могли. Так, вже 3 липня 1917 року був проголошений Другий Універсал ЦР, в якому записали всі компромісні рішення.  


 

В Україні цей День встановлений Указом Президента України № 291/2003 від 4 квітня 2003 року, святкується щорічно 23 червня і носить назву «День державної служби».

Інститут державної служби України заснований з прийняттям Закону України «Про державну службу», який набув чинності 1 січня 1994 року.


Щорічно 23 червня весь світ відзначає Міжнародний Олімпійський день (International Olympic Day), в пам'ять про відродження олімпійського руху в його сучасному вигляді.

У червні 1894 року в Парижі відбувся міжнародний конгрес з проблем фізичного виховання, в якому брали участь представники 12 країн.

23 червня свою доповідь представив ентузіаст відродження олімпійського руху барон П'єр де Кубертен. У ньому він познайомив присутніх з розробленими ним організаційними основами олімпійських ігор. Саме тоді був створений Міжнародний олімпійський комітет (МОК). Пост генерального секретаря МОК зайняв П'єр де Кубертен. Конгрес прийняв рішення про проведення Ігор I Олімпіади в 1896 році в Греції.

У 1967 році Міжнародний Олімпійський комітет прийняв рішення: 23 червня вважати Міжнародним Олімпійським днем.

В Олімпійській хартії записано: Олімпійський рух має своїми цілями виховувати молодь за допомогою спорту в дусі кращого взаєморозуміння і дружби, сприяючи, таким чином, створенню кращого і більш спокійного світу.

Наукова бібліотека пропонує Вам віртуальну виставку однієї книги «Енциклопедія олімпійського спорту в запитаннях і відповідях» - http://books.khntusg.com.ua/?q=node/2156

Після прийняття Верховною Радою України Закону про митну справу в 1991 році, було встановлене щорічне свято – День митної служби України. Цей день відзначають 25 червня.

Митна служба держави – найголовніша і невід’ємна складова суверенітету та незалежності України, запорука забезпечення гідного захисту державних економічних інтересів.

Митна служба незалежної України розпочала свою роботу з функціонування 25 митниць, 49 митних постів, 29 пунктів автомобільного пропуску, 14 залізничних пунктів, 17 морських і 4 авіаційних. Обслуговували цю кількість лише 2 тисячі митних працівників.

 

День молоді в Україні святкують щорічно в останню неділю червня. Свято було встановлено на підтримку ініціативи молодіжних організацій та об’єднань Указом Президента України від 1994 року.

Реалізацію державної політики щодо питань сім'ї, дітей, молоді, фізичної культури і спорту в нашій країні проводить Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту. Втілюються в життя різноманітні Державні соціальні програми, які сприяють розвитку молодіжної політики.

В Україні молодіжні політичні програми є пріоритетним напрямком у діяльності держави. За останні кілька років створено багато таких програм і проектів. Значно зросла роль молодіжних ЗМІ, організовано безліч дитячих і молодіжних телевізійних передач.

 

  Віртуальні ресурси Наукової бібліотеки ХНТУСГ Ви зможете переглянути на сайті

Наукової бібліотеки http://books.khntusg.com.ua/

Запрошуємо до перегляду!


Архів каледарного кошика