Дата була обрана на честь дня народження великого етнографа і мандрівника Миколи Миклухи-Маклая.

Вперше це свято відзначили у кінці 70-х років 20 століття з ініціативи Рудольфа Итса, завідуючий кафедрою етнографії Державного університету в Санкт-Петербурзі. Вдало обраний час, середина літа, додало популярності цього дня. Адже саме влітку організовується найбільша кількість етнографічних експедицій і заходів.

 

 

Мати Лесі Українки, українська письменниця, драматург, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач) народилася 17 липня 1849 року в родині небагатого поміщика Петра Якимовича Драгоманова. В 1866 році закінчила київський «Зразковий пансіон шляхетних дівиць».

Свій творчий шлях розпочала з перекладів поетичних творів Пушкіна, Гоголя і Лермонтова. 1876 року вийшла друком у Києві її книжка «Український народний орнамент», яка принесла Олені Пчілці славу першого в Україні знавця цього виду народного мистецтва.

З 1883 року почала друкувати вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря», перша збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Одночасно брала участь у жіночому русі, в 1887 році разом з Наталією Кобринською видала у Львові альманах «Перший Вінок».

Навесні 1879 року О. П. Косач з дітьми приїхала в Луцьк до свого чоловіка, якого було переведено на посаду голови Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників. У Луцьку вона вступила в драматичне товариство, а гроші, зібрані від спектаклів, запропонувала використати для придбання українських книг для клубної бібліотеки.

У 1890-х роках жила в Києві, в 1906-1914 роках була видавцем журналу «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908-1914). Національні і соціальні мотиви становили основний зміст творів Олени Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмом, показувала, як національно свідома українська молодь в добу глухої реакції шукала шляхи до визволення свого народу.

У 1920 році за антибільшовицькі виступи була заарештована в Гадячі. Після звільнення з арешту виїхала в Могилів-Подільський, де перебувала до 1924 року, а відтоді до смерті жила в Києві, працюючи в комісіях УАН, членом-кореспондентом якої була з 1925 року.

Олена Пчілка померла 4 жовтня 1930 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі поруч з чоловіком і донькою.

 

Український поет, археолог і політичний діяч, очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939-1941) Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба) народився 21 липня 1907 року в м. Житомирі. Його батько – відомий український поет Олександр Олесь, мати – вчителька Віра Свадковська, в жилах якої текла українська, білоруська, грецька кров. Їх сина Олега, який вже змалку відрізнявся особливими здібностями, можна було б назвати улюбленцем долі. Виключні таланти могли забезпечити йому блискуче майбутнє вченого-археолога (яким, власне, він і став) і видатного українського поета. Але доля обрала його для іншого – для боротьби за свободу України.

Олег Ольжич – автор двох прижиттєвих збірок: «Рінь» (1935) та «Вежі» (1940). Третя, посмертна, збірка «Підзамча» вийшла в 1946 р. Писав цікаву прозу і пристрасну публіцистику.

Творча спадщина Олега Ольжича кількісно невелика, але значима своїм духовним зарядом, вона характеризується великим діапазоном тем і сюжетів, починаючи від доісторичних часів і закінчуючи сучасністю. Феномен цієї людини, поета і вченого слід розглядати лише в сукупності, у тісному зв’язку життя і творчості з його трагічною смертю. Сьогодні в Україні виходять книги з творами Олега Ольжича, поставлений біографічний фільм «Я камінь з Божої пращі», його ім’ям названо одну з київських вулиць.

 

Українська поетеса, літературний критик, діяч української культури, діячка ОУН Олена Іванівна Теліга народилася 21 липня 1906 року в Підмосков’ї. У 1918 році родина переїжджає до Києва, де дівчинка отримує середню освіту. Подальше навчання проходила в Чехословаччині, куди емігрувала сім’я Олени. Тут вона закінчує історико-філологічний факультет Українського педагогічного інституту. Тут же починає займатися поезією.

Молода поетеса знайомиться з багатьма діячами того часу: Уласом Самчуком, Олегом Ольжичем, вступає в Організацію Українських Націоналістів (ОУН).

У 1941 році Олена Теліга повертається до Києва, де організовує Спілку українських письменників, видає літературний журнал «Литаври».

Через рік почалися переслідування. Після арешту редакційного складу «Українського слова», молода письменниця вперто продовжувала займатися своєю справою, ігноруючи постанови німецьких властей. Олена Теліга була арештована і розстріляна разом зі своїм чоловіком та іншими соратниками 22 лютого 1942 року у Бабиному Яру.

З відомих творів поетеси варто згадати «Вірність», «Радість», «Засудженим», «Не треба слів. Нехай буде тільки діло ... »

На її честь у Києві встановлено пам’ятник на території Національного технічного університету, названа школа № 97, там же відкрито музей творчості видатної поетеси.

 

 

 

  Віртуальні ресурси Наукової бібліотеки ХНТУСГ Ви зможете переглянути на сайті

Наукової бібліотеки http://library.khntusg.com.ua/

Запрошуємо до перегляду!

Архів каледарного кошика

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в каталозі бібліотеки

Для допомоги зверніться до інструкції Пошук в в репозитарії ХНТУСГ

Послуги МБА та ЕДД

Послуги МБА та ЕДД НБ ХНТУСГ

Контакти

Адреса для листування
Наукова бібліотека ХНТУСГ
пр.Московський 45
Харків, 61001
Телефон
E-mail:

Новини бібліотеки

Сканер у подарунок для бібліотеки

2021-12-28

Напередодні новорічних свят Наукова бібліотека отримала від  керівництва ДБТУ довгоочікуваний планетарний сканер, необхідний для оцифрування колекцій рідкісних і цінних видань.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка