День української писемності та мови
Штовхається ліктем свобода.
Верстається хмиз теревень.
Застебнута ґудзиком мода...
Сьогодні - Писемності день!
Не пишуть червоною дату,
вітальних не чують пісень,
живуть без тортів і параду
з нагоди "Cьогодні - Писемності день..."
Письменники, сам Літописець
та дехто уважний лишень
такий пам'ятають (і місяць,
і цифру) Писемності день.
Нелегко дається правопис,
не сповнює зайвим кишень...
І все-таки: є у нас logos!
Сьогодні - Писемності День!
Михайло Десна
Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос - більш нічого.
А серце б’ється-ожива, Як їх почує!..
Тарас Шевченко
День української писемності та мови — свято, яке було встановлене указом Президента України в 1997 р. і щороку відзначається в Україні 9 листопада. Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими попередниками. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися наш народ.
За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестор-літописця і починається письмова українська мова.
|
А він писав... Тер стомлено долоні Перо все чистив- і в думках блукав... і свічка тихо блимала,й холодні вітри шуміли в спалахах заграв... Рік в рік писав.. У "Повісті..."вів сповідь Про всі події, що колись були... і діамантами світило слово, бо ті слова - з минулого посли... Що наше слово понесе в майбутнє? Про зради, чвари й неспроможність дій? Хай слово кличе на нові звитяги... Вкраїнське слово повне звуків-мрій... |
 |
Мова - найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови - це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою - сильною і високорозвиненою стає нація і держава.
У всьому світі відомо, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.
Іван Огієнко колись писав: «Рідна мова – то найголовніший наріжний камінь існування народу як окремої нації: без окремої мови нема самостійного народу».
Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією і відточена творчістю найталановитіших письменників.
Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко.
Українська мова - це велика культура та історія. Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського.
Краса і милозвучність української мови належним чином були оцінені в Парижі в 1934 р., коли на Міжнародному конгресі краси мов вона здобула III місце (після французької і перської).
Головною причиною сьогоднішнього мовного становища в державі є наша байдужість, нерішучість, звичайнісіньке недбальство, безініціативність і безвідповідальність. Бо, як довів відомий французький мовознавець Андре Мартіне, «мова перемагає своїх суперників не в силу якихось внутрішніх якостей, а тому, що її носії є войовничішими, фанатичнішими, культурнішими, заповзятливішими».
http://www.youtube.com/watch?v=MsTr5lxS8VM
Запрошуємо вас в читальний зал №3 (вул. Артема, 44) Наукової бібліотеки ознайомитися з літературою, присвяченою українській мові, а також з виставкою
«Мова – духовне багатство народу».
Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну
Володимир Сосюра
Радимо ознайомитись
1. 9 листопада - День української писемності та мови [Електронний ресурс] : освітній портал "Пед Преса. — Текст. дані. — Режим доступу: http://pedpresa.com.ua/blog/110687-110687.html (дата звернення: 27.11.14). — Назва з екрана.
2. Історія української мови [Електронний ресурс] : портал "Українська мова" . — Текст. дані. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki (дата звернення: 27.11.14). — Назва з екрана.
3. A language of Ukraine [Електронний ресурс] : сайт "Ethnologue" . — Текст. дані. — Режим доступу: http://www.ethnologue.com/language/UKR (дата звернення: 27.11.14). — Назва з екрана.
Звіт стосовно української мови на сайті "Ethnologue" (англ.)
4. Офіційний сайт української мови [Електронний ресурс]. — Текст. дані. — Режим доступу: http://ukrainskamova.at.ua/ (дата звернення: 27.11.14). — Назва з екрана.
5. Довідкова служба порталу MOVA.info [Електронний ресурс] : портал "лінгвістичний портал" . — Текст. дані. — Режим доступу: http://www.mova.info/spravka.aspx?l1=105 (дата звернення: 27.11.14). — Назва з екрана.
6. Як ми говоримо [Електронний ресурс] . — Текст. дані. — Режим доступу: http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/ (дата звернення: 27.11.14). — Назва з екрана.
7. Народ скаже, як зав'яже [Електронний ресурс] . — Текст. дані. — Режим доступу: http://adada.nm.ru/txt/ukr_posl.htm (дата звернення: 27.11.14). — Назва з екрана.
Keywords, ключові слова: виховна робота бібліотек, патриотичне виховання, вища освіта,Україна,історія, мова; воспитательная работа библиотек, патриотическое воспитание, высшее образование,история,украинский язык Украина;educational work of libraries, patriotic education, higher education, Ukraine, ukrainian language.
